Діти мають дуже гарну уяву, що звичайно ж дуже добре, але іноді їх розповіді та сприйняття світу можуть призводити до кумедних ситуацій, які для дорослих здаються дуже серйозними.
Ось і в нас було щось схоже. Ми з моїм чоловіком знайомі вже понад 6 років, і почалася наша історія, коли я ще навчалася в університеті. Після трьох років спілкування ми вирішили одружитися та створити повноцінну сім’ю.
Чоловік вибрав кар’єру військового, тому нам часто доводилося переїжджати по всій країні, але це не було для мене великою проблемою. Швидше, навпаки, мені навіть стало це цікаво, бо постійно бували в нових місцях і знайомилися з новими людьми.
Якраз приблизно три роки тому я народила дитинку – Максима. У садок він поки не ходить. Благо у чоловіка зарплата дуже хороша, тож на життя нам вистачає з лишком.
І ось на останньому переїзді сталася дуже кумедна ситуація, яка мене та чоловіка поставили в глухий кут. Одного разу ми переїхали до Полтави. Нам виділили квартиру та швидко заселилися туди.
Все б добре, але інтернету в ній не було, тому в перші дні я зателефонувала провайдеру і призначила зустріч на найближче число.
Вже наступного дня прийшов майстер. Вдома були тільки ми з дитиною, а чоловік, як завжди, на роботі. Я взяла з собою Максима, і ми пішли до залу, щоб не заважати людині працювати.
Він залишився в кімнаті і робив свою роботу. Через якийсь час усе було готове, він зібрав усі інструменти та пішов, а синок у цей час усе ще був у залі та дивився мультики.
Здавалося б нічого цікавого, стандартна ситуація при переїзді в нову квартиру, але це ще не все. Увечері додому прийшов чоловік і синок із радістю побіг зустрічати татуся.
Звичайно ж чоловік став розпитувати сина, чим ми займався і що цікавого було за день. На що Максимко спокійно і розважливо почав усе розповідати:
«Тато, до нас приходив дядько-майстер. Мама відвела його до кімнати і замкнула в шафі, він навіть досі там. Ходімо я тобі покажу»
Від того, що в мене, що в чоловіка очі на лоб полізли, і ми просто стояли в ступорі кілька секунд. Звичайно ж, у шафі нікого не було, а синок просто не помітив, як майстер пішов.
Це я пояснила чоловікові. Потім ще кілька разів згадували цю ситуацію і дуже сміялися з того, як дитяча уява може прикрашати те, що є насправді.