Бійці 28 окремої механізованої бригади Лицарів Зимового Походу на своїй сторінці в Facebook розповіли воістину героїчну історію порятунку свого побратима на ім’я Сергій.

… Механік танка Т-64, боєць 28 окремої механізованої бригади Лицарів Зимового Походу, того дня вже вдруге заходив у розбите окупантами селище на півдні нашої країни. Його броня йшла першою, раптом – спалах і вибух. Танк Сергія підірвався на міні.

Коли прийшов до тями, зрозумів, що його поранило, що він всередині підірваного танка і що треба терміново вибиратися. Вдалося відповзти на кілька метрів до узбіччя дороги і скотитися з неї. Почулися чергові вибухи, постріли, гуркіт ворожого танка, який наближався все ближче і ближче.

Сергій почав рити землю руками, розгрібати під собою мул і старе листя, зариваючись в них все глибше і глибше. Рашистський танк під’їхав ближче, розгледів наш підірваний Т-64, його понівечену частину, його відкриті люки. “Якщо знайдуть, то живим вже не залишуся”, – майнуло в голові. Затамувавши подих ще сильніше притиснувся до землі.

Рашисти поїхали, але почався черговий бій. Закріпившись у селі, вони невпинно били в бік української армії, яка зараз веде наступ на півдні нашої країни.

Майже добу, без мобільного зв’язку, без надії на допомогу, але зі страшним болем в понівечених ногах, він ховався від ворогів. І думав тоді тільки про одне – вибратися і вижити.

Нарешті він зважився на відчайдушний крок – дістатися до своїх. Поповз, перемагаючи біль, в лихоманці і з нестерпною спрагою, ховаючись від постійних обстрілів і безпілотників, які прочісували територію. Так здолав близько шести кілометрів.

Тільки коли видерся на пагорб, його мобільний телефон знайшов зв’язок. Це був шанс вижити. Сергій додзвонився до своїх, пояснив, де він і з останніх сил продовжив повзти в бік очікуваної допомоги.

Побратими встигли вчасно, вони знайшли Сергія, коли у нього вже не було сил навіть вимовити слово, не те що ворушитися. Його вивезли і передали медикам.

Не минуло й кількох днів, як воїн оговтався. Він спокійно розповідає про свій порятунок, не скаржиться на біль в ногах і на інвалідний візок. Єдине, через що засмучується, з приводу прогнозу лікаря, який сказав, що ходити зможе не раніше, ніж за півроку. І, звичайно, через те, що російська сволота досі на його батьківщині.

Втім, танкіст 28-ї бригади Сергій переконаний, що його побратими, українська армія знищить ворога і повернуть всі наші землі набагато раніше, ніж лікар дозволить йому знову стати на ноги.

Джерело: 28 окрема механіхована бригада Лицарів Зимового Походу