Марійка копала на городі картоплю. Погода була суха, тож бульба легко діставалася із землі. Раптом, в одній із лунок, щось блиснуло! Марійка почала пересипати землю, і у неї на долоні опинилася маленька золота сережка! Кинувши недокопаний рядок, вона побігла приймати душ. – Ти чого це там так довго викуповуєшся посеред білого дня? – поцікавилася її подруга Тетяна, яка зайшла в гості. – Ой, Тетянко, ти не повіриш, що я знайшла! – защебетала Марійка. – Сьогодні до мене приїде один важливий гість… – Що ти таке кажеш, Марійко, який ще гість? – Тетяна не розуміла, що відбувається
Олег обіцяв Марії, що повернеться і Марія йому вірила. Хоча всі з цієї її наївності і підсміховувалися… На прощання Олег…